«Велична і свята, моя ти Україно» під таким гаслом зібралася шкільна родина з нагоди річниці проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно -Української Народної Республіки. Це така дата, що її будуть знати українські діти нинішніх та грядущих поколінь . Йдеться про 22 січня 1919 року – саме того зимового дня у важкий час війни й розрухи в золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії у присутності десятків тисяч людей було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно -Української Народної Республіки (ЗУНР). Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об’єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.

       З детальними відомостями про історію цього свята до учнів звернулася Борщ Д.С. – вчитель історії, а учні 10 класу продовжили цікаву розповідь. Щоперерви для більш детального ознайомлення з історичними подіями у холі закладу демонструвався фільм та було розповсюджено інформаційні бюлетені. У кожному класному колективі пройшла тематична виховна година «Нам берегти тебе, Україно, Соборну і єдину, і нам твою історію творити». У бібліотеці в цей день теж було надзвичайно людно. Для старшокласників діяла виставка-діалог «Єдина, неділима Україна», а учні молодших класів були учасниками інформаційного огляду «Соборна наша Україна». Яскравим завершенням свята став флешмоб «Ми за єдину і соборну Україну». Всі учні школи, взявшись за руки, утворили «живий ланцюг», що став символом єдності країни.

      Без відчуття національної єдності марно сподіватися на будь-які здобутки в утвердженні державності. Тож сприймімо як звернення до кожного з нас слова великого державника Ярослава Мудрого, який казав синам: «І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим».

І.Самойленко, редактор шкільної

газети «Сходинки» КЗШ №116