Ця посада набагато вагоміша

за найвищі посади в державі  

                                         Платон

      Особливе місце в житті кожної людини посідає, звичайно, школа. Бо це – місце, де відбувається багато важливих подій твого життя вперше: ти вчишся читати, писати, розуміти світ, любити рідну землю, поважати старших, шанувати минуле, без якого не буває майбутнього.

        А особливе місце в житті школи займає – директор. 116-й завжди везло на  директорів. На людей завзятих, цілеспрямованих, працьовитих…

       Першим директором школи стала Проценко Людмила Миколаївна, за фахом вчитель російської мови та літератури. У неї був свій стиль роботи – максимум відданості педагогічній праці, сувора дисципліна, постійний творчий пошук, нові звершення… Вона звикла бути піонером у всьому: адже істина життя – у відкритті незвіданих вершин, нових зірок. Однією з них була в роки її керівництва наша школа. З таким минулим можна й у майбутнє.

       За час, з 1974 по 1985, зроблено чимало: обладнано нові кабінети, облаштовано шкільну територію. Людмила Миколаївна відзначалася надзвичайною працелюбністю, енергійністю, відповідальністю. Це й допомогло за підсумками загальноміського конкурсу посісти нашій школі перше місце у обласному огляді-конкурсі «Кращі школи Дніпропетровщини».

        Як сьогодення, так і майбутнє окремої школи, у великій мірі залежить від уподобань її директора. Жодна успішна технологія не знайде свого розвитку у вчительському колективі, якщо її не буде внутрішньо розділяти та сприймати головний керівник школи. Енергійна, завзята, сповнена бажання працювати, Данілейченко Антоніна Василівна (вчитель історії та суспільнознавства) з першого дня стала душею усього колективу. Саме вона започаткувала ідеї, традиції, якими і сьогодні живе наша школа. вона не лише була мудрим та порядним керівником, досвідченим педагогом, але й справжнім «інсайтом» рідної 116-ї школи. 

Школа росте, міцніє, стає затишнішою, по-домашньому привітнішою.

      В 2006 році залишила посаду директора школи Заярна Ганна Олександрівна (вчитель історії та права), яка протягом майже 10 років була керманичем шкільного корабля, ведучи його по тернистих шляхах безмежного освітянського моря. За час роботи на посаді директора школи вона пройшла, як кажуть, і Крим, і Рим, і мідні труби. Це і введення навчання з 6-ти річного віку, і перехід на 11-річну освіту, перехід з 5-ти бальної на 12-ти бальну систему, комп'ютеризація школи, неcкінчені реформи та експерименти над освітою, важкі часи низьких зарплат і невиплати заробітної плати тощо. Але, незважаючи ні на що, вона була і залишається людиною, почесне звання якої «вчитель».

       З 2006 року педагогічний колектив очолює молода, енергійна, повна сил і натхнення Тимофєйшина Тетяна Леонідівна, вчитель біології й географії за фахом. За цей період школа змінила свій вигляд, ніби помолодшала. Злагодженість колективу від неї,  і стан підвалу і даху, і те, з якими відчуттями ти потім згадуватимеш свою школу,  – за все відповідає директор. Саме ця людина в силах зробити так, щоб діти відчували себе в школі комфортно і затишно, хотіли б вчитися, а не втекти звідти щонайшвидше. Тетяна Леонідівна –  це дивна людина життя. Завжди життєрадісна, працелюбна. Дуже  відповідальна. Поглянеш на неї і бачиш, як любить  вона свою роботу, своїх учнів. Ця любов і робить її вічно молодою.