Заступник директора з навчально-виховної роботи – це «вчитель вчителів» і права рука директора школи. Він відповідає за організацію навчального  процесу і виконання учбових програм, за якість викладання і безпеку в школі. Завуч займається методичною роботою, складає розклад занять, зустрічається з батьками… Словом, без завуча в школі — нікуди.

    Перший завуч школи…  У 1974 році на цю посаду був призначений Таран Анатолій Миколайович, за фахом вчитель географії. Свою справу він знав добре. Це була справді людина високої кваліфікації, талановитий фахівець своєї справи. За час його керівництва вчительський колектив став згуртованим і єдиним. Анатолій Миколайович  грамотно знаходив вихід з кожної ситуації.

    З 1977 року порадником вчителів стає молода, енергійна, повна сил і натхнення Рюміна Валентина Костянтинівна. Як досвідчений штурман веде свій корабель через шторми і бурі, так Валентина Костянтинівна вела за собою велику учнівську й вчительську команди в світлу країну знань. На той час саме від неї залежало, який курс вибере школа, які підводні камені обійде, до якої мети рухатиметься. Майже  5 років вона вела за собою крізь рифи й мілини нескінченно бурхливого й вічно юного океану, ім’я якому освіта. Вчителька хімії, людина з надзвичайно сильним характером, перед яким пасували найзапекліші хулігани та двієчники. А ще вона дуже цікавий співрозмовник, саме співрозмовник, що вміє не тільки добре говорити, а й уважно слухати.

    Разом з нею пліч-о-пліч працювали заступниками директора в початковій школі – Крапова Любов Карпівна, Федоряка Валентина Миколаївна, Славіна (Данілейченко) Антоніна Василівна. Вмілі керівники, вони зуміли створити в школі спокійний мікроклімат.

   Біленко Людмила Миколаївна (1983-1985рр.) – сувора, але справедлива, пунктуальна, дуже відповідальна, багато знаюча, багато уміюча.

    За найсучаснішими методичними картами прокладала курс шкільного корабля у 1985 – 1986 роках працелюбна й відповідальна Лантушенко Ніла Іванівна, така, що пройшла не через одне реформування системи освіти, людина загартована в усіх відношеннях.

      Як відомо, хороші штурмани часто стають капітанами, і Ніла Іванівна не виняток. Дуже швидко її призначили директором школи №76. А на зміну  в 1986 році прийшла нова – творча й справедлива – Чорна Олександра Павлівна (1986-2015р.р.). Скільки гарних слів можна сказати про цю жінку, яка десь знаходила час  для повсякденної важкої відповідальної адміністративної роботи. Олександра Павлівна добросовісно  ставилася до своїх обов’язків і вимагала такого ж відношення до роботи від своїх колег, до навчання - від своїх учнів. Чорна О.П. – справжній професіонал! Вона часто ділилася досвідом зі своїми колегами. Організовувала проведення різноманітних методичних заходів, під час яких відбувався обмін педагогічними здобутками. Бурхлива вдача, моральний максималізм  робили її нелегкою. Але не було людини добрішої, сердечнішої, коли потрібна була підтримка, просто дружнє слово.

    Змінювались колеги з  адміністративної  роботи: Козир Л.Г., Заярна Г.О., Тимофєйшина Т.Л., Кошеленко М.Т., Калімбетова З.М., Ведмідь Л.Г., а вона з 1986 року  тримала правильний курс шкільного корабля до 2015 року.

    Поруч, заступником у початковій школі,працювала Заярна Ганна Олександрівна, яка сьогодні, знаходиться на заслуженому відпочинку, але цікавиться  життям шкільної родини.
     Свій вклад в історію школи внесла й заступник директора в початковій школі Козир Лариса Геннадіївна. Вчителька математики, розумна, строго-строга жінка з добрими очима і чарівною посмішкою. Ця посмішка з'являлася дуже рідко, але якщо з'являлася – це було кращою винагородою для учня.
      Добрими словами згадують колеги завуча Кошеленко Марію Тимофіївну. Вчителька початкових класів, вона як ніхто знала справу зсередини. У нашій школі вона була взірцем для наслідування: мудра, високоосвічена, сучасна, справедлива, тактовна, старанна…
   Життя не стоїть на місці. Одне покоління учнів зміниться іншим. Приходять нові педагоги. Міняється і сама школа. Вже давно працює у загальноосвітній школі № 42 – Калімбетова Зоя Миколаївна, а її й досі теплими словами згадують вчителі й учні, яким вона віддавала знання. Молоді вчителі й досі пам‘ятають її настанови. „Вчись – часто говорила  мудра наставниця й вчителька мови й літератури за фахом, – визбируй дорогоцінні зернини і пам’ятай, що у тебе є найпростіше і наймогутніше знаряддя праці – слово”.

     Недовго обіймала посаду завуча початкової школи Ведмідь Лідія Григорівна, вимогливо-уважна, із почуттям гумору,  для класоводів вона стала модератором, помічником, користувалася і продовжує  як колега  користуватися  авторитетом. Для учнів Лідія Григорівна - це визнаний авторитет, до неї можна в будь-яку хвилину звернутися із наболілим,  за порадою, поділитися найпотаємнішим  чи  якоюсь радістю  або просто поспілкуватися.

    Посаду заступника директора із навчально-виховної роботи після Олександри Павлівни обійняла Ващук Наталя Анатоліївна (2015-2016 р.), суміщаючи роботу завуча і класовода. Зовсім інший стиль спілкування із колегами, увага до кожного із учителів  швидко допомогли їй  адаптуватися на новій посаді і здобути авторитет адміністратора.

     Сьогодні  посаду  заступника директора з навчально-виховної роботи  обіймає Рибченко Наталя Семенівна (2016-…). Принципова і толерантна, вимоглива і чуйна, вона продовжує справу, традиції, започатковані у школі, але вносить у методичну роботу закладу  власні зернинки, які дають свої паростки.
      Про завуча часто говорять, що це перша людина в школі на другому місці. Це і вчитель, і менеджер, і науковець якоюсь мірою. Одним словом, в школі це фігура ключова.
     Завуч з виховної роботі — швидше покликання, ніж посада. Не всякий зважиться звалити на себе такий вантаж обов'язків. До того ж окрім адміністративної роботи завучеві, як і всякому іншому педагогові, доводиться найтіснішим чином спілкуватися з дітьми. А до кожної дитини, як відомо, потрібно знайти індивідуальний підхід. Фальш діти розпізнають вмить і просто не підпускають до себе такого педагога. Одним словом, лише полюбивши свою роботу і учнів, можна стати хорошим завучем з виховної роботи. Згадайте слова Антуана де Сент Екзюпері: «Вас формує не те, що ви отримуєте, а те, що ви віддаєте. Зусилля, які ви віддаєте суспільству, формують суспільство. А воно робить багатшими  вас самих».
        Посада заступників директора з виховної роботи до 1986 року називалась організатор позашкільної та позакласної роботи. На цій посаді в 116-й працювали:  Славіна (Данілейченко) А.В., Шипшинська Р. О.,  Єкимова  Л.В.,  Лавкова О.В.,  Апасова Т.В., Квітка І.П., Тимофєйшина Т.Л., Новосьолова (Овсієнко) С.М. Кожен із них вносив у виховну роботу закладу щось своє, неповторне.

       Славіна (Данілейченко) Антоніна Василівна,  принципова, інтелігентна, творча,  стала першим організатором  116-ї, впевнено торуючи педагогічний шлях аж до посади директора школи. 

      Шипшинська Рита Олександрівна, тендітна, енергійна, досвідчена і вимоглива, вона стала прикладом для учнів і вчителів, з якими працювала.

    Єкимова  Людмила Василівна  внесла у життя школи нову родзинку, а саме з її ініціативи відчинив двері клуб інтернаціональної дружби «Меридіан», 

     Лавкова Ольга Василівна, весела, активна, сприяла розвитку самостійності, лідерських якостей  кожного учня. Саме вона ініціювала проведення шкільних КВК між учнями та вчителями школи.

        Новий характер стосунків між учителем і учнями , новий подих в атмосферу шкільного корабля внесла Апасова Тамара Володимирівна,  яка  залучила до роботи всю свою сім’ю. Вечори із піснями під гітару,  літературні вітальні, суди честі , започатковані Тамарою Володимирівною ,  довго  згадували  у школі.

        Змінами  наповнювалися  вітрила шкільного корабля, що рухався у майбуття, і приносили ці зміни  Квітка Ірина Петрівна, молода, ініціативна,  весела, а за нею  Тимофєйшина Тетяна Леонідівна, толерантна і креативна; саме їй судилося у майбутньому стати капітаном, директором КЗШ№116.

        З 1985 року  організатором позашкільної та позакласної роботи , а з 1986 року завступником директора з виховної роботи  стала Новосьолова (Овсієнко) Світлана Миколаївна, яка понад 30 років була штурманом виховної  роботи в закладі. Весела, ініціативна, вона з перших днів роботи в школі стала улюбленицею  і другом учнів. Вона переконана, що тільки робота в команді може принести успіх. Тож  визначальним у її роботі став принцип: учні, вчителі, батьки – це команда.

          За цей час з ініціативи Світлани Миколаївни  відбулося багато змін. Створення шкільної республіки «ТЕМП», шкільного парламенту, який очолює президент школи, випуск шкільної газети «СХОДИНКИ», робота численних гуртків (юних журналістів, фотографів, музеєзнавців, співаків, танцюристів тощо). Тісна співпраця із Палацом культури ПівнГЗК давала можливість проводити  феєричні шкільні заходи, на які сходилися мешканці мікрорайону.Творчі здобутки організатора позашкільної та позакласної роботи  привертають увагу не тільки в районі, місті, але й в області.

          У 2019 році Долгунова Ірина Георгіївна  підхопила  справу Світлани Миколаївни, зберігаючи стиль і традиції, започатковані в школі.

        Сьогодні  посаду заступника директора з виховної роботи обіймає Лагунова  Катерина Михайлівна,  колишня випускниця, а нині  асистент учителя. Завзята і скромна, активна і працьовита, вона впевнено шліфує свій стиль роботи.